Війти или зарструватись
Зміст
Вступ. 3
1. Анатомія і фізіологія червоподібного паростка. Причини розвитку гострого апендициту. 4
2. Профілактика та перебіг гострого апендициту. 9
3. Статистика. 15
4. Нетипові форми гострого апендициту. 16
5. Лікувальна тактика і вибір методу лікування, обґрунтування, принципи лікування. 19
Висновок. 23
Список використаної літератури. 24
Висновок
Апендицит – запалення червоподібного паростка. Запальному процесу сприяють застій вмісту у червоподібному паростку, утворення калових каменів у його просвіті, а також проникнення у паросток сторонніх тіл, перекручення паростка, тобто стани, при яких підвищується тиск у його просвіті, пошкоджується слизова оболонка і посилюється розмноження мікроорганізмів.
Виділяють гострий апендицит катаральний (поверхневий), флегмонозний, гангренозний і перфоративний (проривний).
Напад гострого апендициту частіше починається раптово: з'являється біль, який часто спочатку локалізується в епігастральній ділянці або ділянці пупка, а потім – у правій клубовій ділянці. Біль, як правило, постійний, рідко іррадіює в спину, посилюється при рухах і кашлі. На початку нападу можливе блювання, яке не приносить полегшення. Часто відзначається затримка випорожнень. Температура тіла субфебрильна, іноді фебрильна, пульс прискорюється до 90-100 ударів на хвилину. Язик обкладений, вологий, а потім стає сухим. При пальпації у правій клубовій ділянці виникає різкий біль, напруження м'язів передньої черевної стінки, позитивні симптоми подразнення очеревини. Біль у правій клубовій ділянці посилюється при положенні на лівому боці. У жінок у другій половині вагітності біль при гострому апендициті локалізується значно вище, що зумовлено зміщенням сліпої кишки вгору й назад за збільшену матку, больовий синдром виражений слабо. У крові при гострому апендициті спостерігається нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво. У сумнівних випадках необхідно повторити (через 2-4 години) дослідження крові.
У хворих похилого і старечого віку клінічна картина гострого апендициту може бути менш вираженою, без типового болю, із субфебрильною або навіть нормальною температурою тіла без вираженого лейкоцитозу.
Отзывы покупателей