Війти или зарструватись
- Загалом:
Курси Сервіс-Безлім
Кривий Ріг, Київ, Дніпро, Запоріжжя, Харків
англійська мова, польска мова, курси IT оператор ПК
СЕРТИФІКАТ
Курсы в Кривом Роге, польского, английского, компьютерные
Новости
Курсова робота Внутрішня політика Наполеона Бонапарта
- Цена: 99 грн.
- ✔ Є в наявності
- Артикул: 35947
Натисніть кнопку Оплата 24.
Вказуйте ПІП платника, а
E-mail в: Призначенні
* Є питання? Пишіть +380976190099 Viber
* Обробка запитів 1-3 години
Зміст
Вступ.3
РОЗДІЛ 1. Історіографія і джерельна база дослідження. 5
РОЗДІЛ 2. Цивільний кодекс Наполеона Бонапарта як джерело вивчення суспільних відносин у Франції.11
РОЗДІЛ 3. Торговельний та Кримінальний кодекси: створення та основні положення.24
Висновки.33
Список використаних джерел.35
Висновок
Таким чином, Цивільний Кодекс, або Кодекс Наполеона, а фактично – Цивільний Кодекс Франції, є збірником норм цивільного права та був впроваджений у Франції у 1804 році з ініціативи Першого Консула, а згодом Імператора Франції, Наполеона I Бонапарта. Цей кодекс з численними змінами є чинним у Франції до сьогодні, а його положення мали величезний вплив на цивільне право багатьох держав Європи. Сама ідея кодифікації права виходить з думки римського права та протиставляється звичаєвому праву, характерному для англосакських держав. Головною метою Цивільного Кодексу, було погодження давніх звичаїв та порядку, що був обов’язковим у різних регіонах Франції, принципів та прав, доробку Просвітництва та політичної Французької Революції. Редактори кодексу керувались чотирма засадами: по-перше – ясності та зрозумілості права, по-друге – секуляризації (себто, світськості), по-третє – особистої власності для нерухомості (усіляка співучасть в нерухомості була заборонена), та по-четверте – свобода праці (заборонена діяльність цехів та професіональних корпорацій). Кодекс складається з трьох книг – «Про особи « (положення щодо осіб), «Про маєтки та різні види власності « (положення щодо речей) та «Про різні способи набування власності «(положення стосовно розпорядження і обігу речей, та укладення угод). Цивільний кодекс підтверджував правову рівність усіх громадян, особисту свободу та охорону власності.
Торгівельний кодекс (Кодекс комерції) (1807 р.) вступив у дію з 1 січня 1808 р. Кодекс комерції багато в чому доповнював Цивільний кодекс із погляду законодавчого й одночасно закріплював самостійність майнових і правових інтересів і традицій торгівельного класу. Він складався з чотирьох книг і нараховував 648 статей: перша книга – «Про торгівлю взагалі»; друга книга – «Про морську торгівлю»; третя книга – «Про неспроможність і банкрутство»; четверта книга – «Про торгову юрисдикцію».
Загальними рисами першого Кримінального кодексу стали принципи законності, формальної рівності перед законом, відповідність покарання ваги злочину, а також загальна націленість на точність впливу покарання. Він у значній своїй частині виходив із принципів і положень Декларації прав 1789 р.: у 1795 р. був розроблений ще один каральний кодекс. Це було викликано частково потребою внести корективи в карально-виправну політику після якобінської диктатури й пов'язаного з нею терору. Кодекс складався із чотирьох книг, що включають дві частини, одна з яких викладала принципи розрізнення діянь і осіб, що підлягають покаранню за законом, а друга містила норми для оцінки карних законом діянь. Кримінально-процесуальний кодекс зафіксував принцип виборності суддів на основі майнового цензу й ввела суд присяжних. Ліберальні правознавці розглядали суддів як складову частину апарата урядової влади, а присяжних як виразників суспільної думки й настроїв. Кримінально-процесуальний кодекс, прийнятий в 1808 р., увів так званий змішаний процес.
Таким чином, з’ясувавши історію створення Цивільного кодексу Наполеона, ми можемо в загальному плані визначити його місце серед багатих традицій історичної й правової думки. Цей Кодекс органічно поєднав більшість, раніше створених, науковцями Риму, Франції та континентальної Європи взагалі, принципів права. Тому, при складанні нових нормативних актів з цивільного права в будь-якій державі варто враховувати здобутки попередніх поколінь, зокрема ЦК Наполеона. Цивільний Кодекс, прийнятий у Франції за часів Наполеона Бонапарта, є чинним й до сьогодні, хоча був предметом не однієї поправки, які віддзеркалювали зміни в суспільстві на протязі десятиріч (наприклад, положення стосовно родини та подружжя). Незмінними залишались загальні положення та багато норм торгового права. Цивільний Кодекс й до сьогодні визнається за фундаментальний документ, який визначив правові канони громадянського стану в новітній Європі та у світі загалом.
Отзывы покупателей